Люди, які страждають на запаморочення, найчастіше описують порушення рівноваги двома способами: як відчуття обертання навколо або в голові або як втрату орієнтації в просторі. Порушення посилюються при поворотах голови та зміні положення тіла, часто супроводжуються порушеннями слуху, шумом у вухах та нудотою. Специфічними розладами є рух і «втікання» предметів перед очима чи відчуття повороту власного тіла у просторі, потім відчуття втраченості у просторі, падіння, підйом і усунення убік чи вперед-назад.
Види запаморочення
При запамороченні, спричиненому захворюваннями внутрішнього вуха (отогенне запаморочення), предмети, на які ми дивимося, обертаються горизонтально від хворого вуха до здорового, і рівновага непокоїть хворе вухо. Неспецифічне порушення рівноваги або помилкове запаморочення характеризується миготінням зірочок або мороком перед очима (запаморочення), непритомністю, почуттям переповнення та тиском у голові та вухах. Їх найчастіша причина – короткочасна відсутність або зниження кровотоку в головному мозку або шиї.
Типи та причини запаморочення
- Позиційне запаморочення : зустрічається найчастіше і викликається неправильним рухом або положенням голови в положенні лежачи, при повороті в ліжку або закидання голови назад. Він триває лише хвилину або менше і може супроводжуватися ритмічним морганням очей при збереженому слуху. Він може з’являтися кожні кілька днів, але через кілька місяців. Лікарі не знають, що викликає його, але не виключено, що це результат травми голови або природний наслідок старіння.
- Запалення вестибулярного нерва : напад сильного запаморочення триває кілька днів, потім поступово стихає протягом кількох тижнів. Хоча причину розладу та місце ушкодження не доведено, більшість лікарів вважають, що це запалення вестибулярного нерва лабіринту внутрішнього вуха.
- Хвороба Меньєра : порушення мікроциркуляції у внутрішньому вусі. Захворювання характеризується раптовими нападами запаморочення, які можуть тривати від кількох хвилин до кількох годин. Напад може бути настільки сильним, що хворий змушений лягти. Сильне запаморочення зазвичай короткочасне. Супроводжується нудотою, блюванням, шумом у вухах, втратою рівноваги та іноді диплопією (двоєнням в очах).
- Пухлина слухового нерва : характеризується постійним запамороченням, ступінь тяжкості якого можна виміряти. Іншими ознаками, що вказують на пухлину, є порушення слуху та порушення функції інших мозкових нервів.
Визначення точної причини запаморочення часто потребує комплексного обстеження та консультації з лікарем. Важливо враховувати, що кожна форма запаморочення може вимагати різного підходу до лікування та діагностики. Іноді для уточнення діагнозу можуть бути потрібні додаткові дослідження, такі як МРТ або вестибулярні тести. Якщо запаморочення супроводжується іншими тривожними симптомами, такими як непритомність або порушення мови, необхідно негайно звернутися за медичною допомогою. Регулярні медичні огляди та уважне ставлення до свого здоров’я допоможуть запобігти розвитку серйозних захворювань та зберегти якість життя.
