Міжнародна група науковців під керівництвом Карен Делла Корте з Університету Бригама Янга представила оновлену концепцію здорового харчування, яка має стати універсальним стандартом для різних регіонів світу. До створення нової харчової піраміди долучилися понад 20 провідних експертів із Європи, Північної Америки та Австралії. Вони проаналізували численні клінічні дослідження та національні рекомендації, щоб вивести формулу раціону, що не лише зміцнює здоров’я, а й враховує культурне різноманіття та сучасні виклики харчової індустрії.
Концепція харчової піраміди як візуального орієнтира з’явилася ще у другій половині XX століття. Вперше таку модель запропонували у Швеції в 1974 році, коли країна зіткнулася з різким зростанням цін на продукти, а згодом, у 1992 році, Міністерство сільського господарства США (USDA) популяризувало власну версію, яка тривалий час вважалася еталоном. Проте з часом ці моделі піддавалися критиці через надмірну увагу до зернових і недостатнє розмежування між корисними та шкідливими жирами чи вуглеводами. Нова розробка вчених прагне виправити ці недоліки, переносячи акцент на якість нутрієнтів та їхнє походження.
## Рослинний базис та глікемічна зваженість
В основі нової моделі лежить переконання, що левову частку щоденного меню мають складати овочі, фрукти та цільні злаки. Саме ці продукти є головними джерелами клітковини, вітамінів і мінералів, які необхідні для підтримки метаболізму та профілактики серцево-судинних захворювань. Проте, на відміну від попередніх жорстких дієт, науковці не закликають до повної відмови від традиційних вуглеводів, таких як паста чи рис. Ключовим критерієм вибору тепер стає глікемічний індекс (ГІ) — показник того, наскільки швидко продукт підвищує рівень цукру в крові.
Дослідники наголошують, що не всі вуглеводи є ворогами здоров’я. Наприклад, паста з твердих сортів пшениці, рис басматі, булгур та кус-кус мають помірний глікемічний індекс і можуть бути присутні в раціоні. Водночас важливо, щоб принаймні половина споживаних зернових була цільнозерновою. Це дозволяє уникнути різких стрибків інсуліну, які характерні для споживання рафінованих продуктів, як-от білого хліба чи здоби. У білковій складовій перевага також надається рослинним джерелам: бобовим, горіхам, насінню та сої. Рослинний білок пропонується зробити базовим, оскільки він супроводжується меншою кількістю насичених жирів порівняно з продуктами тваринного походження.
## Переосмислення ролі тваринних продуктів і жирів
Нова стратегія харчування не вимагає радикального вегетаріанства, проте пропонує суттєво переглянути культуру споживання м’яса. Науковці рекомендують обмежувати тваринний білок двома порціями на день, причому акцент варто зміщувати на ферментовані молочні продукти, рибу, птицю та яйця. Особливо обережно експерти радять ставитися до червоного м’яса. Рекомендована норма становить близько 15 грамів на день, що фактично означає одну повноцінну порцію на тиждень. Такий підхід зумовлений доведеним зв’язком між надмірним споживанням червоного та переробленого м’яса (ковбас, сосисок) і ризиком розвитку онкологічних захворювань та діабету другого типу.
Питання жирів у новій піраміді вирішене на користь ненасичених рослинних олій, зокрема оливкової та ріпакової. Вершкове масло та інші джерела насичених жирів перемістилися ближче до верхівки піраміди — зони помірного споживання. На самій же вершині, серед продуктів, які варто максимально лімітувати, опинилися солодкі газовані напої, кондитерські вироби, солоні снеки та фастфуд.
Важливо розуміти, що ця піраміда не є жорстким правилом для кожного. Автори підкреслюють, що розроблена модель є гнучкою рамкою, яку необхідно адаптувати залежно від індивідуального стану здоров’я, віку та рівня фізичної активності людини. Ба більше, науковці планують створити регіональні варіації цієї моделі, що враховуватимуть локальні аграрні особливості та традиційні кухні різних народів. Впровадження таких рекомендацій у повсякденне життя залежить не лише від свідомості споживачів, а й від економічних чинників — доступності свіжих овочів і фруктів та вартості цільнозернових продуктів на місцевих ринках. Офіційне впровадження таких стандартів на державному рівні може стати ключовим кроком до подолання глобальної кризи неінфекційних захворювань, пов’язаних із неправильним способом життя.
