Коксартроз. Ендопротезування кульшового суглоба

Ендопротезування кульшового суглоба

Ендопротезування кульшового суглоба – це досить часто виконувана операція. У середньому її щорічно потребує 1 доросла людина з 1000. Для пацієнтів в операції ендопротезування кульшового суглоба головне, мабуть, те, що показання до операції визначає не стільки хірург, скільки сам пацієнт. І основне тут – це втрата колишньої якості життя, що і є, в абсолютній більшості випадків, укупі з діагнозом, показанням до ендопротезування кульшового суглоба. Звичайно, завдання лікаря визначені й незмінні – встановити діагноз, підібрати потрібну конкретній людині комплектацію штучного суглоба, розповісти пацієнтові про всі можливі способи лікування, виконати операцію. Тільки операція дає змогу в цьому разі повернути, здавалося б, назавжди втрачену якість життя. Зробити таку операцію можна в медичному центрі «Medical Plaza». Подробиці за посиланням: https://medicalplaza.ua/uk/content/endoprotezirovanie-tazobedrennogo-sustava.

Причини та види деформуючих артрозів кульшового суглоба

протезування кульшового суглоба

Основним показанням до ендопротезування кульшового суглоба є деформуючий артроз (коксартроз). Щоб підібрати адекватну комплектацію ендопротеза, лікарю необхідно знати причину розвитку артрозу. Найчастіше це:

  • Дисплазія (диспластичний коксартроз). Дисплазія – неправильний розвиток, недорозвинення компонентів власного кульшового суглоба. Частіше – вертлюжної западини. Механічно (хоча патологічні процеси глибші) вертлюжна западина приймає на себе велике навантаження, оскільки розміри її менші, ніж у нормі. Унаслідок цього настає ранній знос суглобового хряща як западини, так і голівки стегнової кістки. Внаслідок цього власний суглоб швидко приходить у непридатність. Крайній же ступінь дисплазії – це вроджений підвивих або навіть вивих стегна, який з якихось причин не був усунутий у дитячому віці. Такі пацієнти трапляються нерідко і нині. Диспластичні коксартрози часто супроводжуються вкороченням кінцівки.
  • Травма суглоба, перелом (посттравматичний коксартроз). Назва говорить сама за себе: у минулому в пацієнта була травма. Це, як правило, перелом шийки, головки стегнової кістки або вертлюжної западини. При цьому навіть за умови своєчасно проведеного й адекватного хірургічного лікування, елементи суглоба можуть руйнуватися. У результаті цього процесу виникають показання до ендопротезування кульшового суглоба.
  • Асептичний некроз. Розвивається як у дитячому віці (хвороба Пертеса), так і в дорослих. У результаті низки взаємопов’язаних патологічних процесів замість живої кісткової тканини головки стегна утворюється мертва. Клінічних проявів у асептичного некрозу дорослих, як правило, немає, больових відчуттів теж немає або вони мають мінімальний характер. У місцях некрозу кістки з плином часу утворюються порожні простори – кісти. Внаслідок навантаження хрящ над кістами починає проламуватися, у цей момент з’являються больові відчуття. У результаті цих мікропереломів розвивається деформація голівки стегнової кістки і втрачається конгруентність у суглобі.
  • Постінфекційний коксартроз. Сьогодні таких коксартрозів стало менше. Але вони все ще зустрічаються як наслідок перенесеного гематогенного запального захворювання або гнійних ускладнень раніше проведеного хірургічного втручання. Раніше досить частою причиною був туберкульоз суглоба. Ендопротезування ж з приводу постінфекційного коксартрозу – доволі складне завдання, адже запальний процес у разі неправильного підбору компонентів суглоба може рецидивувати.
  • Коксартроз, що розвинувся на тлі ревматичних захворювань. До цієї групи можна віднести всі ревматоїдні артрити, псоріатичний, подагричний артрити, хворобу Бехтєрєва та інші захворювання, наслідком або проявом яких у багатьох випадках є деформація голівки стегна і вертлюжної западини з втратою як конгруентності, так і хрящового покриву. Особливістю ендопротезування в таких випадках є те, що коксартроз супроводжується у цих пацієнтів остеопорозом, з одного боку, а з іншого боку – ураженням внутрішніх органів і систем з розвитком супутніх захворювань. Тут необхідне поєднання хірургічної майстерності ортопеда з комплексним загальнотерапевтичним підходом до- і післяопераційного ведення пацієнта.
  • Ідіопатичний (первинний) коксартроз. Це означає, що конкретну причину коксартрозу в цьому конкретному випадку з’ясувати не вдалося. Такий стан трапляється нерідко і з віком кількість первинних коксартрозів тільки зростає. При цьому без якоїсь явної причини у цілком здорової людини виникає біль у тазостегновому суглобі, що нерідко віддає вниз по стегну аж до колінного суглоба і нижче. Під час рентгенологічного дослідження виявляється деформувальний артроз кульшового суглоба. Вважається, що в розвитку ідіопатичного коксартрозу велику роль відіграють порушення обмінних процесів, надлишкова вага і запальні реакції. При цьому хрящ механічно стирається, а продукти його розпаду викликають асептичне (безмікробне) запалення, що погіршує ситуацію. Недарма в англомовній термінології слово «артроз» практично не зустрічається. Це завжди «артрит», тобто запалення.

Ендопротез і його компоненти

Головний робочий компонент ендопротеза кульшового суглоба – це так звана пара тертя: голівка і елемент западини, в якому ця голівка обертається. Ці компоненти можуть бути різними: кераміка-кераміка (високоміцна кераміка), кераміка-поліетилен, медична сталь-поліетилен. Для використання кожної пари тертя є свої показання і протипоказання. Не так давно була популярною пара тертя метал-метал. Однак, вона показала свою невисоку ефективність і навіть здатність викликати деякі супутні захворювання. На даний момент ми на цю пару тертя в ендопротезуванні кульшового суглоба не орієнтуємося.

Отже, пара тертя – це штучна головка і штучний елемент вертлюжної западини, що забезпечують можливість рухів у суглобі. Однак, для того, щоб голівку закріпити на стегні, необхідна ніжка. При цьому ніжку, як стрижень-рашпіль, встановлюють у канал стегнової кістки. А вже на ніжку надягають головку. Ніжка може бути встановлена як шляхом щільної посадки (press-fit), так і на кістковий цемент. Саме за цією ознакою розрізняють цементне, безцементне і комбіноване (змішане) ендопротезування. Кістковий цемент – це матеріал, за складом близький до стоматологічних пломб хімічного затвердіння. У цьому разі ним заповнюється канал у стегновій кістці. Поки цемент не затвердів, у канал встановлюється ніжка, далі цемент застигає. Одне з нечастих ускладнень, але таких, що трапляються, пов’язаних саме з цементуванням, – це різке підвищення температури і тиску в кістковомозковому каналі стегнової кістки. Відбувається це в момент застигання цементу, за рахунок чого можливе підвищення температури тіла пацієнта і навіть мікроемболії. Тому там, де можна уникнути застосування цементу, ми його уникаємо. Де це неможливо зробити – анестезіологи нашої лікарні забезпечують надійний медикаментозний захист пацієнта під час операції та після.

ендопротез

Другий компонент пари тертя – так звану вкладку – встановлюють у чашку, яка, своєю чергою, кріпиться у вертлюжній западині. Бувають чашки, які не потребують застосування вкладиша. Чашка так само може бути встановлена за рахунок press-fit (щільної посадки) або на кістковому цементі. Кістковий цемент для вертлюжної западини доводиться частіше використовувати тоді, коли ми виконуємо не первинне, а ревізійне ендопротезування. Ось такий вигляд має одна з компоновок штучного безцементного тазостегнового суглоба в зборі:

Види ендопротезування

Виділяють первинне і ревізійне ендопротезування:

  • Первинне ендопротезування – це операція ендопротезування, яку виконують у пацієнта вперше. Найчастіше пацієнт під час цієї операції перебуває в положенні або на спині, або на боці, рідко на животі. Це залежить від уподобань хірурга, від особливості коксартрозу, від індивідуальної анатомії, від особливості обраного протеза тощо. У середньому операція триває від 40 хвилин до півтори години.
  • Ревізійне ендопротезування. Операцію з ендопротезування вже було виконано (можливо, цілком успішно), але відтоді минуло 20-25 років, протез зносився, і необхідно замінити або весь ендопротез, або його окремі компоненти. Однак, якщо попередній ендопротез був встановлений з явними технічними і технологічними помилками, то теж виконується ревізійне ендопротезування. Ревізійне ендопротезування – найвищий клас хірургії. Потрібна потужна реанімаційна та анестезіологічна підтримка, комплексний підхід до-, інтраопераційного та післяопераційного ведення пацієнта.

Для проведення таких операцій потрібне серйозне дороге оснащення.

Знеболювання під час і після операції

Визнаним загальносвітовим безпечним стандартом знеболювання під час виконання операції ендопротезування кульшового суглоба є спінальна анестезія. Однак, у низці випадків можливі й інші види знеболювання.

Післяопераційна реабілітація

Післяопераційна реабілітація – це те питання, яке завжди турбує наших пацієнтів. Але їхні занепокоєння багато в чому безпідставні. Якщо процес не запущений, і коксартроз розвивався відносно нетривалий час, то необхідні реабілітаційні зусилля не настільки великі. Але, все ж дуже необхідні. Наші реабілітологи допоможуть пацієнтові встати на ноги, почати ходити за допомогою ходунків або милиць, користуватися засобами гігієни, навчать ходити по сходах, пояснять правила поведінки і, врешті-решт, допоможуть відновити втрачену силу м’язів.

Джерело: https://medicalplaza.ua/