Оксфордські науковці оприлюднили результати масштабного спостереження, що тривало роками та охопило майже мільйон дорослих британців. Предметом аналізу став зв’язок між щоденними побутовими звичками та ризиком розвитку онкологічних захворювань травної системи. Згідно з висновками, опублікованими в International Journal of Cancer, надмірна прихильність до окропу в чашці може стати фатальним чинником для здоров’я стравоходу.

## Температурний фактор та статистика захворюваності

Дослідники об’єднали дані двох великих проєктів — UK Biobank та Million Women Study, проаналізувавши анамнез та спосіб життя близько 980 тисяч осіб. Учасники самостійно класифікували свої вподобання щодо температури напоїв як «теплі», «гарячі» або «дуже гарячі». Результати виявилися красномовними: у тих, хто звик пити чай чи каву відразу після закипання, ризик виникнення плоскоклітинного раку стравоходу був утричі вищим, ніж у прихильників помірно теплих напоїв. Для категорії «просто гаряче» цей показник був у 1,7 раза більшим за норму.

Цікаво, що така закономірність стосується лише плоскоклітинного раку — типу пухлин, що розвиваються з епітеліальних клітин, які вистилають внутрішню поверхню стравоходу. Водночас щодо аденокарциноми, іншого поширеного виду раку, подібного зв’язку виявлено не було. Окрім температури, роль відігравала і кількість спожитого: люди, які випивали шість і більше порцій гарячої рідини на добу, потрапляли до зони підвищеного ризику.

Варто зауважити, що рак стравоходу тривалий час вважався «хворобою шкідливих звичок». Традиційно основними провокаторами онкологічних змін у цій ділянці називали зловживання міцним алкоголем та багаторічне куріння. Етиловий спирт та тютюнові смоли діють як прямі хімічні подразники, викликаючи хронічне запалення. Проте нові дані свідчать, що фізичний чинник — термічний опік — може бути не менш небезпечним за хімічний вплив.

## Механізм ушкодження: чому страждає слизова оболонка

Біологічне пояснення цього явища полягає у феномені повторного термічного травмування. Слизова оболонка стравоходу надзвичайно ніжна і не пристосована до регулярного контакту з рідинами, температура яких перевищує 60–65 градусів Цельсія. Коли людина систематично п’є окріп, вона завдає мікроскопічних опіків тканинам.

Процес постійного відновлення клітин після таких мікротравм з часом може дати збій. Під час інтенсивного поділу клітин для загоєння пошкоджених ділянок зростає ймовірність генетичних мутацій. Саме ці помилки в ДНК стають фундаментом для переродження здорової тканини в злоякісну.

Міжнародне агентство з вивчення раку (IARC) ще раніше віднесло вживання дуже гарячих напоїв (понад 65 °C) до категорії «ймовірно канцерогенних». Проте британське дослідження є одним із наймасштабніших підтверджень цієї тези на західній популяції. Раніше подібні закономірності фіксували переважно в країнах Азії та Південної Америки, де культура споживання чаю або напою мате передбачає використання дуже високих температур.

Важливо розуміти, що науковці не закликають відмовлятися від чаю чи кави як таких. Самі по собі ці продукти містять чимало антиоксидантів та корисних сполук. Проблема полягає виключно у культурі споживання. Практична рекомендація дослідників максимально проста: після приготування напою варто зачекати 4–5 хвилин, поки його температура опуститься до безпечного рівня. Якщо напій обпікає губи чи язик, він гарантовано шкодить і стравоходу.

Оскільки дослідження було спостережним, воно фіксує кореляцію, а не пряму причинно-наслідкову дію в кожному окремому випадку. Проте на тлі загальної статистики онкологічних захворювань, зміна звички пити «окріп» на користь теплого напою виглядає як найпростіший і найдешевший спосіб профілактики важкої недуги. Збереження здоров’я стравоходу також передбачає контроль за вагою та уникнення гастроезофагеального рефлюксу, коли кислота зі шлунка потрапляє в стравохід, створюючи додаткове агресивне середовище для клітин.