У багатьох батьків активність та непосидючість дитини викликає почуття гордості. Вони радіють за своє чадо, за його прагнення до пізнання чогось нового, за ту ж рухливість, що нерідко стає навіть предметом хвастощів перед сусідами, родичами чи знайомими. З іншого боку, шкільні вчителі стверджують, що такі діти просто невиховані та розпещені.
Самим же батькам корисно знати, що гіперактивність у дітей насправді – це завжди показник енергійного характеру. Найчастіше така поведінка свідчить про присутність серйозного захворювання, що виникає через порушення в центральній нервовій системі та невеликі проблеми з головним мозком. Для з’ясування всіх обставин – чи має місце хвороба, чи це просто природна схильність до підвищеної активності, потрібно мати елементарне уявлення про ці два випадки.
Що таке гіперактивність у дітей?
Як поводяться просто активні та грайливі діти:
- Вони непосидючі, постійно грають, кричать, бігають, але досить легко заспокоюються, коли знаходять спокійніше і захоплююче заняття;
- У них гарний сон, апетит і повна відсутність проблем з алергічними реакціями на щось;
- Для них не характерна агресивна поведінка стосовно однолітків, батьків або інших дорослих;
- Гіперактивні діти виявляють інтерес до всього навколишнього довкола, якщо щось незрозуміло – запитують і уважно слухають роз’яснення.
Як розпізнати гіперактивну дитину:
- Для таких дітей характерно постійно бігати, кричати, балуватися і битися, навіть сильна втома не знижує їхню підвищену активність.
- Абсолютно чітко спостерігається розсіяність, погана тимчасова та просторова координація.
- Швидка мова з проковтуванням слів або складів, багато запитань, але нездатність вислухати відповіді.
- Нездатність виконувати завдання, до яких потрібні уважний підхід, посидючість та фантазія;
- Агресивний характер, не люблять перебувати серед інших дітей, вважають за краще триматися особняком;
- Неадекватна поведінка, незалежно від місця та оточення;
- Погане сприйняття нової обстановки та слабке бажання заводити нові знайомства.
Гіперактивні діти у школі
У шкільних стінах таких дітей називають особливими. З боку однокласників і старших учнів нерідко їм доводиться терпіти образи і глузування. Гіперактивні діти потребують особливого підходу, що у середній школі практикується вкрай рідко. До того ж, сучасним дітям властива деяка жорстокість і жахлива звичка до самовираження за рахунок однолітків.
Звідси батькам можна зробити невеликий висновок: напевно, гіперактивній дитині якийсь час було б корисно провести в спеціальній школі. Цього не слід боятися, насправді гіперактивність піддається лікуванню, і шансів на повернення до навчання маленької людини в звичайній школі через деякий час досить багато.
Рекомендації батькам
Немає сумнівів, що у вихованні гіперактивної дитини батьки відчувають особливі труднощі, для цього потрібно терпіння і витривалість. Однак у будь-якому випадку цей період потрібно перетерпіти, і від лікарів батькам з цього приводу надходять такі рекомендації:
- дитину не можна лаяти і зривати на ній агресію;
- у присутності дітей неприпустимо з’ясування стосунків та провокування сварок, оскільки це прямий привід для нових нападів дитячої агресії;
- від фізичних покарань слід відмовитись повністю;
- не соромитися у прояві любові до дитини, ставитися до неї з ласкою, ніжністю та теплом;
- на питання, що надходять від дитини, потрібно відповідати стримано і посміхаючись, навіть якщо вони задавалися вже неодноразово;
- корисно залучати малюка до найрізноманітніших ігор, що сприяють розвитку мислення, пам’яті та уяви;
- корисне свіже повітря та рухливі ігри, що розвивають моторику та опорно-рухову систему.
Це основні рекомендації, куди слід звертати увагу. Батькам потрібно пам’ятати, що незалежно від того, що дитяча гіперактивність піддається лікуванню, найефективніша терапія полягає в батьківському теплі, любові, увазі та турботі.
