Тонзиліт — це запалення піднебінних мигдаликів, яке часто сприймається як «звичайна ангіна», хоча насправді це більш складне захворювання, що може мати як гостру, так і хронічну форму. Як зауважує лор в Києві, у дорослих тонзиліт зустрічається дещо рідше, ніж у дітей, але перебіг його може бути більш важким. А також мати серйозні ускладнення за відсутності належного лікування.
Чому виникає тонзиліт?
Основна причина розвитку тонзиліту — інфекція, найчастіше бактеріальна (зокрема стрептококова) або вірусна (аденовіруси, вірус Епштейна-Барр тощо).
Інфікування зазвичай відбувається повітряно-крапельним шляхом або через побутові контакти. Ризик захворювання зростає при зниженні імунітету, переохолодженні, вживанні холодної їжі та напоїв, хронічній перевтомі або наявності постійного вогнища інфекції в організмі — наприклад, каріозних зубів чи синуситу.

Симптоми та діагностика тонзиліту
Гострий тонзиліт проявляється:
- раптовим підвищенням температури (до 38–39°C);
- сильним болем у горлі, що посилюється при ковтанні;
- загальною слабкістю;
- збільшенням та болісністю шийних лімфатичних вузлів;
- білим нальотом на мигдалинах
У разі хронічної форми симптоматика менш виражена: часте першіння в горлі, неприємний запах з рота, відчуття стороннього тіла в горлі, періодичні загострення.
Для встановлення точного діагнозу лікар проводить огляд горла, пальпацію лімфатичних вузлів, а також може призначити лабораторні дослідження — загальний аналіз крові, мазок із горла на флору та чутливість до антибіотиків. У деяких випадках також застосовується швидкий тест на стрептокок.
Як лікують тонзиліт?
Тактика лікування залежить від форми тонзиліту. При бактеріальному запаленні основою терапії є антибіотики, які слід приймати повним курсом, навіть якщо симптоми зникають раніше. Не вживайте антибіотики без призначення лікаря!
Додатково застосовуються жарознижувальні, знеболювальні препарати, місцеві антисептики у вигляді спреїв чи таблеток для розсмоктування, полоскання горла антисептичними розчинами (соляний розчин, фурацилін, хлоргексидин).

При хронічному тонзиліті лікування зазвичай комплексне: санація ротової порожнини, промивання лакун мигдаликів, імуностимуляція, фізіотерапія (ультразвук, УФО, лазеротерапія). У важких випадках, коли консервативне лікування не дає результату, може бути рекомендоване хірургічне видалення мигдаликів — тонзилектомія.
Як профілактувати тонзиліт?
Щоб запобігти розвитку або загостренню тонзиліту, важливо зміцнювати імунітет, уникати переохолодження, вчасно лікувати гострі респіраторні інфекції та хронічні запалення. Регулярна гігієна порожнини рота й носа, а також повноцінне харчування й здоровий спосіб життя допомагають знизити ризик захворювання.
Тонзиліт — це не просто біль у горлі, а серйозне захворювання, яке потребує уваги та належного лікування. При перших симптомах краще звернутися до лікаря, ніж чекати ускладнень!