Що таке СДУГ тест і навіщо він потрібен: діагностика синдрому дефіциту уваги

Федорова Марина
СДВГ у взрослых

Про СДУГ чули майже всі. Але що це насправді? І як зрозуміти, чи є він у конкретної людини – у дитини, у дорослого, у себе самого? Особливо багато запитань виникає навколо СДУГ тестів. Одні думають, що це гра в інтернет-анкети, інші – що діагноз ставиться за п’ять хвилин за галочками.

Правда, як це часто буває, посередині. І, можливо, трохи складніша, ніж хотілося б.

СДУГ – це не просто «непосида»

Почнемо з самого розладу. СДУГ – синдром дефіциту уваги та гіперактивності – це не просто про дітей, які багато рухаються, перебивають і забувають зошити. Це про складнощі з концентрацією, контролем імпульсів, організацією – тобто з тим, що сильно впливає на повсякденне життя.

У дітей це може бути шумно і помітно. Дитина скаче по класу, не слухає вчителя, втрачає все підряд. Батькам роблять зауваження. Усі нервують.

У дорослих – інакше. Начебто людина старається, розуміє, що робити, навіть уміє… але все валиться з рук. Запізнення, незакінчені справи, постійна втома. Ніякої гіперактивності, тільки відчуття, що мозок то перевантажений, то взагалі відключається. Зовні це може виглядати як лінь. Або безвідповідальність. Але всередині – все не так просто.

А що із тестами?

СДУГ тест – це не магічна кнопка, яка моментально показує діагноз. Це, швидше, інструмент, який допомагає зібрати інформацію. Відзначити симптоми. Помітити закономірності. І – за потреби – попрямувати далі.

Зазвичай це анкети із запитаннями: як часто ви втрачаєте фокус? Чи легко відволікаєтеся? Чи насилу закінчуєте розпочате? Здається, просто. Але якщо ви колись пробували пройти такий тест всерйоз – не як розвагу в соцмережах – ви знаєте: відповіді нерідко змушують замислитися. Чи треба обирати «іноді» або «часто»? А якщо залежить від ситуації? А якщо сам себе не до кінця розумієш?

Тому один лише тест – не діагноз. Він може бути першим кроком. Приводом поговорити з фахівцем. І тільки у зв’язці з іншими методами він стає частиною діагностики.

Як це виглядає на практиці

Якщо людина звертається до лікаря з підозрою на синдром дефіциту уваги, то все починається з бесіди. Іноді – досить докладної.

Ось як це зазвичай буває:

  • лікар запитує про дитинство (так, навіть у дорослого);
  • цікавиться, як ви справляєтеся зі справами, що відбувається в стресових ситуаціях;
  • просить заповнити СДУГ тест – найчастіше один зі стандартизованих опитувальників, на кшталт ASRS (Adult ADHD Self-Report Scale) або шкали Коннорса (для дітей);
  • може підключити нейропсихолога – для тоншої оцінки уваги, пам’яті, швидкості опрацювання інформації.

А що потім? Результати тесту лікар не сприймає буквально. Це не «у вас 87% СДУГ». Швидше, він дивиться: чи збігаються скарги з тим, що показує анкета? Наскільки симптоми виражені? Чи є щось ще – тривожність, депресія, наслідки стресу? Усе це враховується..

СДВГ тест

А чи потрібно дорослим проходити тест на СДУГ?

Коротка відповідь – так, якщо є сумніви.
Довга – теж так, але із застереженнями.

СДУГ у дорослих нерідко залишається непоміченим. Люди роками живуть із відчуттям, що «просто неорганізовані», «не вміють планувати», «не такі, як усі». Але коли починають читати про СДУГ – багато чого раптом стає зрозумілим. І стає легше. Не тому що діагноз – це звільнення від відповідальності. А тому що з’являється пояснення. І розуміння, з чого взагалі почати.

Іноді людина вперше проходить СДУГ тест у 30, 40 чи навіть пізніше. Просто тому що раніше не було звички помічати такі речі. Або не було з ким поговорити. Або не до того було.

Що можна (і не можна) зрозуміти за результатами

Ось що важливо: тест – це підказка, а не ярлик.

Він може показати, що деякі симптоми у вас виражені. Або – навпаки – що все не так критично, як здавалося. Але він не говорить, що з вами «щось не так». І вже точно не каже, що ви не впораєтеся. Він просто допомагає структурувати відчуття, які раніше були вроздріб.

А далі – справа за вами. Звернутися до лікаря. Зрозуміти, як краще організувати день. Подумати про терапію або медикаменти, якщо вони потрібні. Або просто – пізнати себе трохи краще.

Кому варто задуматися про СДВГ тест

Ось короткий список ситуацій, коли пройти тест – це не зайве:

  • Дитина не може зосередитися в школі, часто забуває прості речі, постійно в русі.
  • Підліток виглядає «вічно розсіяним», але не здається гіперактивним.
  • Дорослий помічає, що йому складно доводити справи до кінця, постійно щось губиться, з’являється відчуття «провалу» у звичайних завданнях.
  • Хтось із близьких натякає, що «ти не слухаєш» – а ви впевнені, що старалися.

Іноді навіть один погляд на опитувальник змушує зрозуміти: «О, то це не тільки в мене…»

Федорова Марина
Latest posts by Федорова Марина (see all)

Пов'язані записи