Один удома: з якого віку можна залишати дитину без нагляду?

з якого віку можна залишати дитину саму

Рішення про те, з якого віку можна залишати дитину одну вдома, хвилює всіх батьків. Відповідь це питання неоднозначна, оскільки залежить від багатьох чинників: індивідуальних особливостей дитини, її рівня відповідальності, тривалості відсутності дорослих, і навіть від законодавства України.

Що каже закон?

В Україні немає чіткого законодавчого обмеження, з якого віку можна залишати дитину одну вдома. Проте, стаття 150 Сімейного кодексу України свідчить, що батьки повинні піклуватися про здоров’я, фізичний, духовний та психічний розвиток своїх дітей. Залишення дитини без нагляду, яка може спричинити загрозу її життю або здоров’ю, може бути розцінена як неналежне виконання батьківських обов’язків.

Думка психологів

Психологи не дають однозначної відповіді на питання, з якого віку можна залишати дитину одну вдома

  • Діти віком до 6 років: психологи категорично не рекомендують залишати дітей до 6 років без нагляду ні на хвилину. У цьому віці діти не усвідомлюють небезпеки, не вміють самостійно впоратися з надзвичайними ситуаціями та можуть легко злякатися.
  • 6-7 років: у цьому віці діти вже можуть бути готовими до короткочасного (на 30-40 хвилин) перебування вдома на самоті.
    • Приклад: дитина може залишитися сама, поки ви ходите в магазин за продуктами або виносите сміття.
  • 7-11 років: діти у цьому віці можуть залишатися вдома на 1-2 години, але за умови, що:
    • Вони добре знають правила безпеки вдома.
      • Приклад: дитина знає, як користуватися побутовими приладами, як поводитись у разі пожежі, як закрити двері на ключ.
    • Вміють користуватися телефоном.
      • Приклад: дитина знає, як набрати номер телефону батьків, екстрених служб, а також знає, як користуватись домофоном.
    • Знають, кому дзвонити у разі НП.
      • Приклад: дитина знає, що у разі пожежі потрібно дзвонити 101, а у разі НП – 102.
  • 12 років і старше: з 12 років діти вже можуть залишатися вдома на більш тривалий час, але важливо, щоб вони:
    • Завжди були на зв’язку із батьками.
      • Приклад: дитина повинна мати при собі телефон і повинна відповідати на дзвінки батьків.
    • Могли самостійно вирішувати побутові проблеми.
      • Приклад: дитина може розігріти собі їжу, приготувати чай, випрати речі.

Поради батькам

Перед тим, як залишити дитину одну вдома:

  • Оцініть його рівень відповідальності та готовності до цього.
    • Проведіть з ним розмову: дізнайтеся, як він почувається, коли залишається один, чи боїться він чогось.
    • Проаналізуйте його поведінку: наскільки вона уважна, слухняна, чи здатна вона самостійно приймати рішення.
  • Проведіть з дитиною розмову про правила безпеки вдома.
    • Поясніть: що не можна грати з вогнем, газом, електроприладами, відчиняти вікна та двері незнайомим людям.
    • Покажіть: як користуватись телефоном, домофоном, вогнегасником.
  • Складіть список телефонів екстрених служб та запишіть їх на видному місці.
    • Увійдіть до списку: номер телефону батьків, номер поліції, швидкої допомоги, газової служби, МНС.
  • Залишіть дитині запас їжі та води.
    • Це особливо важливо: якщо ви плануєте залишити дитину на тривалий час.
  • Встановіть вдома відеокамеру.
    • Це дозволить вам: бачити, що відбувається вдома, за вашої відсутності.
  • Повідомте сусідам, що дитина буде вдома сама.
    • Попросіть їх: доглядати ваш будинок і в разі чого допомогти дитині.
дитина залишається вдома одна

Під час вашої відсутності:

  • Будьте на зв’язку з дитиною і регулярно їй дзвоніть.
  • Дізнайтеся, як він почувається, чи все гаразд.
  • По можливості скоротите час вашої відсутності. Особливо спочатку, поки дитина звикає залишатися один.

Повернувшись додому, поговоріть з дитиною про те, як він провів час. Обговоріть, чи виникли у нього якісь труднощі, чи не злякався він чогось. Похваліть дитину за її відповідальність.

Рішення про те, чи можна залишати дитину одну вдома, має прийматися батьками індивідуально, виходячи з її віку, рівня відповідальності та готовності до самостійності. Не поспішайте, краще перестрахуватися, ніж наражати дитину на небезпеку. Поступово привчайте дитину до короткочасного перебування на самоті, спочатку ненадовго, потім збільшуючи час вашої відсутності. Головне – безпека та комфорт вашої дитини.