Ваша дитина приходить із дитячого садка чи школи і докладно про все розповідає: як їв Вася, хто образив Машу, що сказала медсестра виховательці і таке інше. Добре це чи погано? Де межа між бажанням поділитися з дорослою інформацією та ябідництвом? Яку дитину можна вважати ябедою і чи потрібно з цим боротися?
Чому діти бідують? Насамперед потрібно зрозуміти, хто такий ябеда. Ябеда – це людина, яка отримує задоволення, якщо через її розповідь іншу людину покарають. З цією метою дитина-ябеда може трохи прикрасити факти.
Існує своєрідна класифікація дітей-ябід за віковими категоріями.
До 3 років
Дітям незнайомі поняття “хитрий план” чи “підступний розрахунок”. У цей віковий період діти діляться з оточуючими всім, що вони спостерігають і що з ними відбувається. У цьому діти усвідомлюють остаточно, який ефект матиме сказані ними фрази. Найкращою реакцією батьків тут стане відвернення уваги малюка на щось інше.
З 3 до 5 років
Дитина стає справжньою чомучкою. Але, крім постійних питань “чому”, його цікавить думка батьків у різних ситуаціях. Тому він і намагається розповідати якнайбільше про все, що відбувається з ним за день. Причому частіше розповідає саме про інших, а не про себе, очікуючи на оцінку дорослих. У цей період необхідно допомогти дитині розрізняти погані та добрі вчинки, припустимі та неприпустимі речі. Розкажіть, як треба чинити, і поясніть чому.
5-7 років
Найпідступніший для ябедництва вік. Діти добре знають наслідки своїх слів і дій, і вони навмисне говорять погане про однолітків або братика-сестричку. У цьому віці важливо не перестаратися із твердженням, що ябідництво погане. Інакше можна пропустити досить серйозні ситуації, посилаючись на шкідливість дитини. Адже не можна назвати ябедою малюка, який скаржиться, що його б’ють у садку чи школі, обзивають на заняттях, псують його речі. Тому дуже важливо розібратися в причинах поведінки дитини, а не списувати все на те, що вона росте ябідою.
Як реагувати на ябедництво?
Перш ніж зробити висновок – “дитина ябеда”, з’ясуйте суть справи. Разом із ним у спокійній обстановці поговоріть про конфлікт. Акцентуйте увагу на логічність ваших міркувань – у майбутньому це допоможе йому самостійно вибудовувати думку у тій чи іншій обстановці.
Несправжніми ябедами вважаються:
- Дуже сором’язливі діти. Вони не в змозі самі подолати конфлікт, тож у будь-якій спірній ситуації біжать за підтримкою до старших, до людей, яким довіряють. Покажіть малюку, що ви захистите його та допоможете у будь-якому випадку. Неправильно відправляти своє чадо “давати здачу” або “розбиратися самостійно”.
- Патологічно чесні діти. Ці діти настільки правдиві, що просто вважають своїм обов’язком донести на однолітків за першої нагоди.
- Занадто правильні діти, які звикли до ладу. Своєю поведінкою такі діти привертають увагу дорослих. Своєю правдою вони домагаються розташування старших.
Як привчити ябедничати?
- Не можна категорично стверджувати, що ябідництво – це погано та соромно. Таким висловлюванням ви лише підриваєте довіру малюка до вас, а водночас і свій авторитет. Пізніше це може вилитися у серйозні проблеми.
- Обов’язково реагуйте на ябедництво. Постарайтеся вислухати дитину і проговорити з нею ситуацію, що склалася. Скажіть свою думку, як би ви вчинили за таких обставин.
- Приділіть більше уваги дитині-ябеді, цілком ймовірно, що їй не вистачає вашої участі та тепла. Більше розмовляйте з ним та підтримуйте.
- Розберіться в ситуації, вислухавши обидві сторони конфлікту. Якщо дитина зрозуміє, що ви без розбору завжди підтримаєте її, вона цим зловживатиме.
- Якщо дитина бідує на старшого брата чи сестру, не відмахуйтесь, мовляв, “самі розбирайтеся!” Дитина звернулася до вас за допомогою у важкій для неї ситуації, отже, вона сама не в змозі розібратися. Також неправильним буде без розбору покарати старшого та змусити його поступитися молодшому. Так ви відіб’єте полювання у дитини звертатися до вас за допомогою. Така дитина може вирости замкненою і сором’язливою, невпевненою у своїх силах. Краще відкласти свої справи та вирішити спірну ситуацію у присутності обох дітей.
Чому дитина ябедничає?
Завжди вникайте у проблему, не рубайте з плеча. Знайдіть причину скарг і постарайтеся усунути її. А любов, турбота та повага до дитини неодмінно допоможуть вам у цьому.
