Дитяча істерика: поступитися чи боротися до кінця?

дитяча істерика

Кожна мама стикалася з такою ситуацією: посеред магазину, на дитячому майданчику чи вдома ваша дитина б’ється в істериці, кричить, плаче, падає на землю. Що робити? Поступитися його вимогам, аби він заспокоївся, чи стояти на своєму до кінця?

Важливо розуміти, що істерика – це не просто примха. Це спосіб дитини висловити свої емоції, з якими вона не може впоратися іншим способом. Маленькі діти ще не вміють контролювати свої почуття, тому істерика для них – це єдиний доступний інструмент.

Чи поступатись вимогам дитини під час істерики?

Однозначної відповіді це питання немає. З одного боку, якщо ви завжди йтимете на поводу у дитини, вона навчиться маніпулювати вами за допомогою істерик. З іншого боку, якщо ви придушуватимете його волю, це може призвести до емоційних проблем у майбутньому.

Що ж робити?

  • Зберігайте спокій. Пам’ятайте, що істерика дитини це не ваша вина.
  • Намагайтеся зрозуміти причину істерики. Що засмутило вашу дитину? Голод, втома, спрага, переляк?
  • Якщо причина істерики зрозуміла, спробуйте її усунути.
  • Якщо причина незрозуміла, запропонуйте дитині заспокоїтися. Обійміть його, погладьте по голові, поговоріть спокійно.
  • Якщо дитина продовжує істерити, відведіть її в тихе місце.
  • Коли дитина заспокоїться, поговоріть про те, що сталося. Поясніть, що його поведінка була неприйнятною, але ви її любите і завжди готові допомогти йому впоратися зі своїми емоціями.

Важливо! Ніколи не лайте дитину і не карайте її за істерику. Це лише посилить ситуацію.

Дитяча істерика: зберігаємо спокій

Ось кілька порад, які допоможуть вам запобігти дитячим істерикам:

  • Встановіть чіткі правила та межі.
  • Слідкуйте за режимом дня дитини.
  • Забезпечте дитині достатньо сну.
  • Не перевантажуйте дитину враженнями.
  • Пропонуйте дитині вибір.
  • Вчіть дитину висловлювати свої емоції словами.
  • Будьте для своєї дитини прикладом.

Пам’ятайте, всі діти різні. Те, що підходить одній дитині, може не підійти іншій. Експериментуйте, шукайте свій підхід до своєї дитини.

Головне — це любити свою дитину, розуміти її і завжди бути поряд з нею.